Главная > Другие публикации по теме, Новости > Святослав Ханенко: Причина наших невдач — відсутність стратегії розвитку системи

Святослав Ханенко: Причина наших невдач — відсутність стратегії розвитку системи

Медична газета України “ВАШЕ ЗДОРОВ’Я” (Орган Міністерства охорони здоров'я) від 01.07.2011. 

Дискусія навколо питань реформування системи охорони здоров’я України триває, набуває гос­троти. На сторінках «Вашого здоров’я» висвітлили свою позицію, свої думки начальники обла­сних управлінь охорони здоров’я, головні лікарі центральних районних лікарень, сімейні лікарі і на­віть пацієнти, внесли низку конструктивних пропозицій, як нам жити далі. Наш кореспондент по­просив викласти свої міркування з порушених питань директора Інституту стратегічного розви­тку системи охорони здоров’я України Святослава ХАНЕНКА, депутата Київської обласної ради, оскільки інститут має певні напрацювання в цій темі.
— Святославе Михайловичу, хотілось би знати напрацьовані Вами основоположні принципи ро­звитку нашої системи охорони здоров’я.

— Будь ласка, сформулюю коротко. Охорона здоров’я українців — це пріоритетне питання національної безпеки України. В українському суспільстві має формуватися культ здоров’я — духовного, фізичного, психі­чного. Наша система охорони здоров’я стане ефективною лише за умови її трансформації на економічно-правових засадах і на найширшому впровадженні інформаційних технологій. Ключовою фігурою в системі має стати лікар загальної практики — фондотримач, який спільно з пацієнтом несе солідарну відповідаль­ність за стан його здоров’я. Система управління галуззю має базуватися на медичній економіці. Потрібно створити умови для розкріпачення українських лікарів, що сприятиме розвитку їхнього інтелектуального й економічного потенціалу. Професія лікаря повинна стати найпрестижнішою професією в Україні. Українсь­кий лікар за своїми легальними доходами має і зобов’язаний стати представником середнього класу.

— Усе правильно, нічого не скажеш. А в дійсності? Чому ж, на Вашу думку, буксують реформи, які причини невдач?

— Передусім маємо дати чітку відповідь на запитання: яку модель системи охорони здоров’я хочемо ство­рити? Ми прагнемо створити соціально справедливу систему охорони здоров’я для медиків і пацієнтів, що базуватиметься на об’єктивних економічних засадах і можливостях для максимальної самореалізації ліка­рів. Чи продовжувати так звану оптимізацію нинішньої адміністративно-командної розподільчої системи со­ціального популізму, що провокує тіньовий обіг ресурсів і призводить до деградації внутрішньосистемних відносин? Очевидним є те, що причини нинішнього стану справ в охороні здоров’я закладено в самих підхо­дах до трансформації галузі, в зіткненні інтересів різних груп впливу українського політикуму, а не у визна­чальній ролі й задоволенні потреб безпосередніх учасників виробництва різних видів медичної допомоги та їх споживачів.

Часта зміна владних команд привносить у процес реформування галузі охорони здоров’я імпульсивність, у якій нерідко спостерігається кардинальна зміна пріоритетів, для реалізації яких потрібно суттєво перегля­дати попередні плани дій. У результаті реформи відбуваються на папері в кабінетах чиновників різних рі­внів, а в реальному житті, де наша нинішня система охорони здоров’я функціонує безсистемно, — перева­жно за рахунок героїчних зусиль медичних працівників і пацієнтів. Вважаю, що в умовах нестабільності полі­тичної системи України позитивна перспектива поступального стабільного ефективного розвитку системи охорони здоров’я можлива завдяки реалізації консолідованих зусиль медичних працівників і пацієнтів на рі­вні обласного й міського самоврядування в контексті проведення адміністративно-територіальної рефо­рми. Це мають бути обласні програми розвитку системи охорони здоров’я, які будуть планомірно здійсню­ватися протягом тривалого часу незалежно від зміни політичних команд.

— Якою, на Вашу думку, має бути роль місцевих громад?

— Галузь охорони здоров’я є особливою сферою життєдіяльності суспільства і в ній найменшою мірою до­пустима присутність політичної кон’юнктури. На сторожі цього мають стояти саме місцеві громади. Вони могли б підказати, як доцільніше реорганізувати мережу медичних закладів. Якщо йти шляхом пілотних об­ластей, то, мабуть, доцільно відпрацьовувати мінімум два, а то й більше варіантів. Цей підхід можливо ре­алізувати через механізм підтримки місцевих самоврядних ініціатив. За результатами практичної реаліза­ції кількох варіантів обласних програм можна буде мінімізувати ризик чергових помилок. Центральні ж орга­ни влади мають прийняти закони і постанови, які сприятимуть реалізації місцевих ініціатив. Це механізм здорової конкуренції — запоруки динамічного прогресивного розвитку суспільства.

— Святославе Михайловичу, наскільки мені відомо, Ви вважаєте, що систему охорони здоров’я України потрібно формувати на трьох китах — це медична економіка, інформаційні технології та ді­єздатний інститут лікарів загальної практики. Поясніть, будь ласка, докладніше.

— Аналізуючи нинішній стан охорони здоров’я, доводиться констатувати, що однією з причин її нинішньої загальної стагнації є відсутність сучасних економічних регуляторів в управлінні охороною здоров’я. Прогре­су в управлінні немає тому, що триває жорстке адміністративне управління галуззю, а не створюються умови для її ефективної роботи на економічних засадах із застосуванням сучасних інформаційних техноло­гій. Саме відсутність у галузі сучасних інноваційних технологій призводить до стагнації і відсутності тенде­нцій до можливих позитивних змін.

— Як, на Вашу думку, має вибудовуватися система розвитку охорони здоров’я в сучасних умовах?

— Ця система може відбутися лише за умови застосування високопродуктивних технологій розрахунку ре­альної вартості медичної допомоги. У формуванні тарифів на медичну допомогу визначальною має бути роль держави. Ринок медичної допомоги повинен координуватися державою саме через величину меди­чних тарифів, тому відношення до економіки і організації управління охороною здоров’я треба змінювати кардинально. Метою впровадження інформатизації в систему охорони здоров’я має стати значне підвище­ння доступності та якості медичної допомоги, наданої конкретному пацієнтові. Це може відбутися лише за­вдяки масовому застосуванню в практичній діяльності лікарів і лікувально-профілактичних закладів суча­сних інформаційних технологій.

Регіональна, а також і загальнодержавна інформаційна мережа мають формуватись у комплексі як єдина інтегрована система, яка охоплює наступні розділи: центри обробки даних різних рівнів; електронна інфо­рмаційна мережа передавання даних; медичні інформаційні системи широкого доступу для медичних пра­цівників; медичні інформаційні системи для населення; лікувально-профілактичні заклади (стаціонари, по­ліклініки, амбулаторії, швидка допомога; персональні електронні адреси, сайти, автоматизовані робочі мі­сця лікарів; медичні фонди).

— Чи витягне нашу медицину сімейний лікар?

— Про узагальнений образ сучасного українського лікаря загальної практики не можна говорити без глибо­кого розчарування й співчуття. Причиною цього є ігнорування фундаментальних принципів під час впрова­дження даної технології, а саме: лікар загальної практики має бути самостійною юридичною особою, спіль­но з пацієнтом нести солідарну відповідальність за його здоров’я, бути фінансово відповідальним за здо­ров’я зареєстрованих у нього пацієнтів, в основі його діяльності має бути профілактика і донозологічна ді­агностика, він має брати участь у лікуванні своїх пацієнтів на вторинному рівні надання їм медичної допо­моги. Практично ж у чинній системі охорони здоров’я України зазначені розділи роботи не діють, а без їх формування і системного впровадження значні якісні зміни неможливі.

Ми разом з партнерами працюємо над пропозиціями щодо оптимальних шляхів виходу із глибокої кризи. Нещодавно разом з партнерами — генеральним директором ТОВ «СІЕТ» Сергієм Дяченком та директо­ром Мурманської інноваційної лабораторії «ЭМСИ» Миколою Наглим за ініціативи голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока провели у Львові семінар на тему «Політичні і галузеві перспективи розвитку системи охо­рони здоров’я на основі інноваційних технологій та самоврядних ініціатив». У семінарі взяли участь пред­ставники Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської, Волинської, Чернівецької, Вінницької областей.

Поряд з обговоренням актуальних проблем системи охорони здоров’я відповідних областей та шляхів їх розв’язання відбулася презентація матеріалів про систему управління галуззю, що базується на можливо­стях інформаційних систем та міжнародному досвіді медичного економічного аналізу. Ішлося також про ін­новаційні економічні пріоритети в реформуванні української державної та регіональної системи охорони здоров’я. Ми подали на розгляд колег розроблені нами складові системи, метою якої є об’єктивізація ви­трат на медичну допомогу конкретному хворому, надану конкретними виконавцями й узагальнену в еконо­мічно-обґрунтованих медичних тарифах, а також здійснення всіх видів розрахунків і платежів за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Саме економічно обґрунтовані медичні тарифи і технологія їх застосування є ключем до формування ефе­ктивної системи охорони здоров’я. Унікальність нашої пропозиції полягає ще й у тому, що розробниками зі­брано й систематизовано довідково-інформаційну документацію з різних медичних профілів, розроблено математичні алгоритми розрахунків, індивідуалізованих з урахуванням специфіки конкретного виду тари­фу. Розрахунок вартості лікування конкретного хворого здійснюється з допомогою Єдиного тарифікатора видів медичної допомоги, який створюється методами математичного моделювання. У лікувальному за­кладі відбувається одноразовий збір інформації про всі лікувальні й діагностичні процедури у конкретного пацієнта з персоніфікацією медичного персоналу, що здійснював конкретну роботу.

— Які функціональні структури потрібно створити в ході формування системи на рівні області?

— Це обласний центр математичного моделювання, центр формування тарифів, фінансовий медичний розрахунковий центр, медичний інформаційний аналітичний центр. Завдяки цим функціональним структу­рам ми зможемо здійснювати розрахунок реальної вартості територіальної програми охорони здоров’я в ході планування бюджету. Стане можливою автоматизована обробка економічної і медико-статистичної ін­формації про роботу лікувального закладу аж до показників конкретного медичного працівника і його заро­бітної плати. Таким чином, фінансування лікувального закладу і заробітна плата персоналу визначати­муться кількістю і складністю виконаної медичної допомоги, а не кількістю ліжок і хворих. Упровадження ці­єї технології приведе до включення економічних механізмів регулювання й управління охороною здоров’я, що в кінцевому підсумку забезпечить раціональне використання фінансових ресурсів і в той же час значно поліпшить результати лікування.

Розмову вів

Василь КАЛИТА,

«Ваше здоров’я».

©”Ваше Здоров’я” №24 за 2011 р.

  1. Пока что нет комментариев.

Оставьте эти два поля как есть:

Защищено Invisible Defender. Показывать 403 для 400 721 плохих парней.

hogan outlet hogan outlet online louboutin pas cher louboutin pas cher tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher nike tn pas cher air max pas cher air max pas cher air max pas cher air max pas cher air max pas cher air max pas cher golden goose outlet golden goose outlet golden goose outlet golden goose outlet golden goose outlet golden goose outlet

Free Web Hosting